Інозин

Інозин – це нуклеозид, що складається з пуринової основи гіпоксантину, пов\'язаного з рибозою. Інозін грає важливу роль у біохімії та молекулярній біології. У природі інозин зустрічається в тРНК, де він допомагає у процесі трансляції, забезпечуючи сумісність між кодонами мРНК та антикодонами тРНК. Інозин має властивість парування з різними підставами, що дозволяє йому утворювати пари з аденіном, цитозином та урацилом.\n\nВаріанти застосування інозину:\n- у медичних цілях, зокрема, для лікування захворювань серця та кровообігу. Він може покращити приплив крові до серцевого м\'яза, зменшити гіпоксію та полегшити симптоми стенокардії.\n- у синтетичній біології для проектування та синтезу штучних генів. Це досягається завдяки його здатності утворювати базові пари з різними нуклеотидами.\n- як потенційний нейропротектор у лікуванні нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Паркінсона та інсульт.\n- у спортивних добавках з метою підвищення витривалості та покращення енергетичного обміну. Однак, необхідно зазначити, що дані про його ефективність у цьому напрямі неоднозначні і потребують додаткових досліджень.\n- для поліпшення функції імунної системи та швидшого відновлення після інфекцій.